» Визначення вітаміну С за Тільмансом

Метод кількісного визначення аскорбінової кислоти ґрунтується на її здатності окислюватися 2,6-дихлорфеноліндофенолом до дегідроаскорбінової кислоти. За кількістю 2,6-дихлорфеноліндофенолу, витраченого на титрування, визначають вміст аскорбінової кислоти в досліджуваному матеріалі. Як тільки вся кількість вітаміну С окислиться, розчин, що титрується, набуває рожевого забарвлення внаслідок утворення недисоційованих молекул 2,6-дихлорфеноліндофенолу (у кислому середовищі). У лужному середовищі 2,6-дихлорфеноліндофенол має синє забарвлення, у кислому – червоне, а при відновленні знебарвлюється
Обладнання і реактиви. Технохімічні ваги, порцелянова ступка з товкачиком, технохімічні ваги, конічна колба, мікробюретка, склянки для титрування, піпетки градуйовані, лійки, скляний пісок, 2 %-ний розчин соляної кислоти, 0,0005 моль/л розчин натрієвої солі 2,6-дихлорфеноліндофенолу (молекулярна маса – 290, еквівалентна маса – 145), різні види харчових продуктів (капуста, хвоя, картопля, шипшина).
Хід роботи. Зважують 1 г харчового продукту, ретельно розтирають його у порцеляновій ступці зі скляним піском. До розтертої маси додають 9 мл розчину соляної кислоти і відстоюють. Через 10 хвилин вміст перемішують і фільтрують. Для кількісного визначення беруть 3 мл фільтрату, поміщають у конічну колбу і титрують розчином 2,6-дихлорфеноліндофенолу до появи рожевого забарвлення, що не зникає впродовж 30 секунд. 1 мл 0,0005 моль/л розчину 2,6-дихлорфеноліндофенолу відповідає 0,088 мг аскорбінової кислоти.
w (С) – вміст аскорбінової кислоти, %; Q – кількість аскорбінової кислоти (0,088 мг), що відповідає 1 мл 0,0005 моль/л розчину 2,6-дихлор-феноліндофенолу; а – кількість 0,0005 моль/л розчину 2,6-дихлор-феноліндофенолу, витраченого на титрування, мл; Vo – загальна кількість екстракту, мл; V1 – об’єм екстракту, узятого для титрування, мл; m – маса харчового продукту, мг.

Интересная информация для рыбаков. Ловля окуня на Днепре. Ruboman.Ru



Це цікаво:
  • Виявлення вуглеводів в складі нуклеопротеїдів
  • Визначення активності амілази слини за методом Вольгемута[3]
  • Визначення активності амілази слини за методом Вольгемута[2]
  • Визначення активності амілази слини за методом Вольгемута[1]
  • Вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази
  • Хід роботи
  • Вплив реакції середовища на активність амілази
  • Визначення оптимальної температури дії ферментів
  • Амілаза
  • Реакція з азотною кислотою
  • Якісні реакції на вітамін Е (токоферол)
  • Реакція з диетилмалоновим ефіром

  • Виконання роботи[2]
    Виконання роботи[1]
    Особливості організації представників типу Молюсків
    Література
    Оцінка індикаторності видів
    Визначення провідних екологічних факторів
    Огляд літератури
    Вступ
    Завдання
    Визначення середньозваженої напруженості фактора
    Вход

  • Свадьба в Омске: день рождения ребенка.
  •