На Рівненщині у свій час проводили Поліщук В.В. і Ігумнова Л.В., Грезе В.М. і ін. Травянко і Монченко В.І. вивчали зоопланктон, Стадниченко А.П. досліджувала вплив антропогенних факторів на формування прісноводних малакоценозів Українського Полісся і т.д. Рослинність у басейні річки Устя досліджували у 1933 році польський вчений Panek J., у 1972 році відомий український ботанік Дідух Я.П. Згаданих авторів цікавила ділянка степової рослинності на території сучасного ботанічного заказника “Вишнева гора”.
Оскільки більшість гідробіологічних досліджень трудомісткі та довготривалі, повинні виконуватися кваліфікованими спеціалістами-систематиками, а одних лише гідрохімічних показників недостатньо для повної характеристики екологічного стану досліджуваного водного об’єкта, на допомогу можуть прийти традиційні та нові методи фітоіндикації. Визначити видовий склад угруповань ВВР порівняно легше, ніж організми фіто- чи зоопланктону, які традиційно використовують у аналізі.
Багато робіт містить суперечливі дані щодо індикаторної ролі окремих видів, не підтверджені математичними залежностями та не визначено імовірні межі дії екологічних факторів антропогенного походження. Частково це пояснюється стійкістю ВВР до короткочасних спалахів забруднення, широкими географічними та екологічними ареалами рослин.
Але більшість вчених визнають, що вища водна рослинність чутливо реагує на зміни довкілля; при забрудненні водойм змінюється видовий склад, біомаса і продуктивність фітоценозу, виникають морфологічні аномалії, відбувається зміна едифікаторів. Видовий склад та розвиток угруповань макрофітів відповідають умовам в яких перебувають рослини до моменту досліджень. Отже за станом вищої водної рослинності можна судити про середнє забруднення води за певний проміжок часу, що передував дослідженню.
Підкреслюємо, і це неодноразово згадувалося у літературі, що можливості фітоіндикації обмежуються природними факторами, які впливають на розвиток водних рослин: активний вітро-хвильовий вплив; швидка течія, яка не лише зносить неукорінені рослини, але і визначає розвиток інших екологічних груп макрофітів; значні коливання рівня води протягом вегетаційного періоду; характер донних відкладень – гравійні, галькові та крупнопіщані легко рухливі ґрунти мало сприятливі для розвитку рослинності тощо.
Интересная информация для рыбаков. Ловля рыбы лещ летом. Ruboman.Ru
| |
Це цікаво:
