Ферменти

– це біологічні каталізатори білкової природи, що володіють високою специфічністю, тобто прискорюють протікання певних біохімічних реакцій, що відіграють найважливішу роль в процесах обміну речовин. Залежно від зміни активності

ферментів

змінюється інтенсивність і спрямованість біохімічних процесів у організмі.

Для вивчення дії ферментів та визначення їхньої активності звичайно використовують якісні або кількісні реакції, що супроводжуються зникненням речовин, на які діє фермент (такі речовини називаються субстратами) або появою продуктів реакції, що утворюються в результаті дії ферменту.

Для вираження активності ферментів прийняті відповідні одиниці, які рекомендовані Комісією з ферментів Міжнародної біохімічної спілки. За стандартну одиницю (Е) будь-якого ферменту приймається така його кількість, що каталізує перетворення 1 мікромоль даного субстрату за 1 хвилину при оптимальних умовах (звичайно при температурі 300 С, оптимальному для даного ферменту значенні рН і концентрації субстрату). Якщо реакцію проводять не при температурі 300 С, то слід зазначити фактичну температуру реакції. Чистоту ферментного препарату характеризують розміром питомої активності, що виражається числом одиниць ферменту на 1 мг стандартного зразка. Отже, при таких визначеннях необхідно проводити і визначення стандартного зразка.

Концентрацію ферменту в розчині виражають числом одиниць активності, що припадають на 1 мл розчину. Іноді використовують і інші вираження одиниць активності ферментів.