Нуклеїнові кислоти – найважливіші органічні речовини, з якими зв’язані всі основні процеси існування живої матерії. Вони були відкриті Ф. Мішером у 1868 р. у ядрах окремих клітин. Пізніше ці сполуки були виявлені у всіх клітинах людини, тварин і рослин, у мікробах і вірусах.
Вперше до ДНК як фактора спадковості звернулися на початку 20 століття. Явище трансформації вперше відкрив у 1928 р. Грифітс при дослідженні пневмококової інфекції мишей. Вірулентність (інфікованість) цієї бактерії визначається капсульним полісахаридом, розташованим на поверхні клітинної стінки. Вірулентні бактерії утворюють гладенькі колонії, що позначаються буквою S. Деякі «типи» пневмококів несуть різні капсульні полісахариди. Будь-який з цих типів може утворити мутантів, не здатних до утворення капсульних полісахаридів. Такі бактерії ростуть у вигляді шорсткуватих колоній, що позначаються буквою R.
Пневмококи авірулентні, тобто не вбивають мишей при інфікуванні (оскільки через відсутність капсульного полісахариду вони фагоцитуються (знищуються) в організмі тварини). Але, якщо мишей інфікують бактеріями R разом з інактивованими нагріванням бакгеріями S (що самі по собі не патогенні для миші), тварина гине від пневмококової інфекції. Загиблі тварини містять вірулентні бактерії S. Мертві бактерії S належали до типу I. Живі бактерії R були похідними бактерій типу II. Вірулентні бактерії, виявлені після змішаної інфекції, були типу IS. Це означало, що який-небудь компонент мертвих бактерій S типу I може трансформувати живих бактерій R так, що вони починають синтезувати капсульний полісахарид типу I.
Як тільки цей результат вдалося відтворити в безклітинній системі, де замість живих бактерій S були використані їхні екстракти, стало можливим очистити і визначити активний компонент, названий фактором, що трансформує.
Интересная информация для рыбаков. Ловля рыбы окунь весной. Ruboman.Ru
| |
Це цікаво:
