Швидкість ферментативної реакції закономірно зростає приблизно в 2-3 рази при підвищенні температури на кожні 10 0С. На відміну від неферментативних процесів таке зростання спостерігається лише у вузькому інтервалі температур оптимального значення. Після досягнення температури 40-50 0С швидкість більшості ферментативних процесів починає зменшуватись, що пояснюється тепловою денатурацією молекули ферменту та втратою її ферментативної активності.
Обладнання і реактиви. Штатив з пробірками, крапельниця, ванночка з льодом, водяна баня, термометр, 1 %-ий розчин крохмалю, розведена слина (1:10), реактив Люголя.
Хід роботи. У чотири пронумеровані пробірки налити 2 мл розчину крохмалю і додати в кожну по 0,5 мл розведеної слини. Одну з пробірок поставити в ванночку з льодом (температура близько 00 С), другу – залишити в штативі при кімнатній температурі, третю – поставити на водяну баню з температурою 37-400 С, четверту – витримують на водяній бані при температурі 70-80 0С. Через 5-7 хвилин у пробірки додаємо по 1-2 краплі реактиву Люголя. Різне забарвлення з йодом і, відповідно, різна глибина гідролізу крохмалю зумовлені різною швидкістю ферментативної реакції при різних температурах. Результати спостережень заносимо у таблицю 1.
| |
