Нуклеопротеїди, на відміну від інших простих білків, вступають в специфічні кольорові реакції з рядом речовин, що дозволяє визначити вуглеводний компонент в складі їхніх молекул. Так, нуклеопротеїди, що містять в своїй молекулі рибозу, дають з орциновим реактивом синьо-зелене забарвлення; для дезоксирибонуклеопротеїдів характерні кольорові реакції з дифеніламіном, індолом, фуксинсернистою кислотою.
Матеріали і реактиви. Штатив з пробірками, центрифужні пробірки, піпетки, водяна баня, термостат (температура 60˚ С); лужні розчини дезоксирибонуклеопротеїдів рибонуклопротеїдів, отримані за допомогою вище наведеного методу, орциновий реактив (50 мл FeCl3·6 H 2O розчиняють в 250 мл концентрованої HCl і зберігають в посуді з темного скла, а перед використанням додають орцин з розрахунку 4,76 на 1 мл розчину), розчин фуксинсернистої кислоти (розчиняють 1 г основного фуксину в 200 мл кип’яченої дистильованої води, збовтують протягом 5 хвилин, охолоджують до температури 50˚С. Фільтрують, доливають 20 мл розчину соляної кислоти (1 моль/л), охолоджують до температури 25˚ С, вносять 1 г метабісульфіту натрію чи калію, залишають в темному місці на 14-24 години, потім додають 2 г активованого вугілля, збовтують 1 хвилину, фільтрують і зберігають в темряві при температурі 0-4˚ С), хлороформ, концентрована соляна кислота, розчин соляної кислоти (1 моль/л), 0,04 %-ний розчин індолу.
| |
