Мета роботи. Вивчити особливості м’язової системи риб
Загальні відомості. М’язова тканина у риб складається з волокон, які являють собою сильно витягнуті клітини. Практичне значення мають м’язи тулуба і хвоста. Вони становлять основну масу тіла. М’ясо риб збагачене вологою і містить сполучну тканину без еластичних волокон, але у дуже багатьох видів воно пронизане масою міжм’язових кісточок, що замінюють, очевидно, еластичні волокна м’язів ссавців.
В риб, як і в інших хребетних, найбільше розвинута мускулатура тулуба. У справжніх риб вона представлена двома великими тяжами, що розташовані вздовж тіла від голови до хвоста (великий бічний м’яз – lаteralis magnus) (латераліс магнус). Над великим бічним м’язом уздовж тіла в осетрових і костистих риб лежить прямий бічний поверхневий м’яз (rectus lateralis) (ректус латераліс). Уздовж нижньої сторони тіла риб тягнеться прямий черевний м’яз (rectus abdominalis) (ректус абдоміналіс). Між ним і прямим поверхневим бічним м’язом розташовані навскісні м’язи (obliguus) (облігус).
Для кожного виду риб характерний свій колір м’язів, який залежить від навності у м’язах міоглобіну – білка, що легко зв’язує кисень. В червоних м’язах більше жиру, а в білих – вологи і білка. Так, у щуки м’язи сірі, у судака – білі, у форелі – рожеві, у більшості коропових та інших риб безколірні в сирому вигляді і білі після проварювання. Білі м’язи, порівняно із червоними, містять менше заліза і більше фосфору та сірки. Колір м’язів залежить від зовнішнього середовища та фізіологічного стану риби, а також від складу кормів.
| |
