Газовий склад води. Для розвитку гідробіонтів має суттєве значення газовий режим водойми. Вміст кисню у воді впливає на фотосинтез рослин, процеси розпаду органічних залишків, дихання риб. Тому, за відношенням до вмісту кисню у воді розрізняють наступні групи риб: риби, що потребують високого вмісту кисню (лососеві). Для цих риб оптимальний вміст кисню становить -7-8 мг/л, а мінімальний – 4-5 мг/л; риби, що потребують відносно високого вмісту кисню (осетрові). Для цих риб оптимальний показник кисню сягає 6-7 мг/л, а мінімальний – 5-6 мг/л; риби, що потребують невисокого вмісту кисню (короп, лящ, судак), для яких оптимальний показник кисню становить 4-5 мг/л; риби, що потребують незначного вмісту кисню (золотий карась, лин) і можуть жити при вмісті кисню 0,5 мг/л.
Недостатність кисню пов’язана з низьким вмістом його у джерелі водопостачання. Для насичення води киснем проводять аерацію. Це дуже важливо для риб, які утримуються в зимувальних ставах, що покриваються льодом, коли збагачення води киснем повітря та газообмін в організмі риб утруднюється. Вуглекислота допустима в концентраціях 10-20 мл/л. Важливе її співвідношення до кисню, а підвищений вміст вуглекислоти гальмує харчування та ріст риби. Азот – відносно інертний газ, що не впливає на процеси життєдіяльності риб. Сірководень, метан – гази, які є отруйними для риб.
| |
