Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). ДНК— хімічна основа генів, у яких сконцентрована спадкова інформація організму. Локалізована в ядрах кліток (за винятком яйцеклітин, де частина ДНК виявлена в цитоплазмі, і пластид рослинних клітин), переважно в хромосомах. При гідролізі ДНК, як правило, утворюються нуклеотиди: дезоксиаденілова (А), дезоксигуанілова (Г), дезоксицитиділова (Ц) і тимідилова (Т) кислоти. Іноді в складі нуклеотидів виявляються в невеликих кількостях інші похідні пуринів і пиримідинів — мінорні основи: 5-метилцитозин (тканини тимуса), 5-оксиметилцитозин (бактеріофаги) і т.д.
Нуклеотиди з’єднуються в полінуклеотидний ланцюг (ДНК) кисневими містками, утвореними за рахунок гідроксильної групи залишку фосфорної кислоти одного нуклеотиду і гідроксильної групи біля третього вуглецевого атома залишку дезоксирибози другого нуклеотиду.
| |
