Термін “

аквакультура

” грецького походження (аква – вода, культура – розвиток, вирощування, утворення). Головною метою аквакультури є розведення та вирощування водних організмів (гідробіонтів). Интересная статья о торгах на бирже форекс в Касимове. Подробнее на странице www.proforex.com.ua. В наш час проходить бурхливий розвиток

аквакультури

. У промислових масштабах культивують рибу (понад 110 видів), річкових раків, креветок, молюсків та морські водорості.

Аквакультура розв’язує ряд важливих питань, головними з яких є:

1. отримання харчової продукції та сировини для промисловості;
2. вирощування кормових компонентів для сільськогосподарських тварин;
3. вирощування рибопосадкового матеріалу для задовільнення потреб ставового рибництва, рибальства, спортивного лову, акваріумістики;
4. очищення водойм та стоків від органічних та неорганічних залишків;
5. поліпшення якості води питних, рекреакційних та технічних водойм.

Згідно методів розведення та вирощування гідробіонтів розрізняють три типи аквакультури:

1. Інтенсивна аквакультура – це розведення та вирощування гідробіонтів в умовах, де застосовуються комбікорми та спеціальні пристрої.
2. Екстенсивна аквакультура – це розведення та вирощування гідробіонтів в неконтрольованих умовах, де застосовуються виключно природні корми. Проміжне місце між цими типами займає напівінтенсивна аквакультура, що передбачає частково контрольовані умови та підкормку.

В залежності від водойми та якості води розрізняють прісноводну та морську аквакультури. Найбільш розповсюдженим об´єктом прісноводної аквакультури є риба, тому рибництво є найбільш розвиненою галуззю аквакультури і особливо прісноводної. Розвиток рибництва в Україні сприяє вирішенню цілої низки проблем, пов’язаних з адаптацією господарської діяльності в нових економічних умовах, впровадженням нових технологій, забезпеченням ветеринарного благополуччя рибницьких господарств і моніторингом екологічної ситуації при організації виробничого процесу.

Неможливо розраховувати на успішний розвиток рибництва, підвищення продуктивності водойм і поліпшення якості товарної риби без розробки і впровадження прогресивних біотехнологій її вирощування. Для цього необхідно здійснювати правильний, науково обгрунтований підбір видів та порід риб, впроваджувати моно- і полікультуру з оптимальним співвідношенням і відповідною щільністю посадки риб у стави, постійно проводити селекційно-племінну роботу, забезпечувати нормоване внесення добрив і кормів, широко використовувати нетрадиційні корми, домішки, сорбенти, суворо дотримуватися строків вирощування й вилову риби, своєчасно проводити профілактичні обробки тощо.

Вивченням риб займається наука іхтіологія (іхтіос – риба, логос – наука). Вона вивчає зовнішні ознаки і внутрішню будову риб, їх взаємозв’язки із зовнішнім середовищем, розвиток риб, історію розвитку виду, роду, родини, ряду, географічне поширення риб. Іхтіологія також вивчає закономірності в коливанні чисельності риб, розробляє методи обліку і прогнозування виловів.